Мова й розмови у подорожах

Ми вільно володіємо українською, англійською та російською мовами. Моє «вільно»- це перша вища філологічна з української та приблизно В2 з англійської.

Чоловік — з дитинства україномовний та «абсолютно безсоромний» у своєму бажанні говорити з англомовними.

Я можу говорити з півторарічного віку, по-моєму, скрізь і з усіма. Низький уклін усім, хто знає про цей мій «дар-прокляття» й продовжує любити мене! Мабуть, воно через довге мовчання в минулому житті 😉

Але… світ різнобарвний, і є ще місця на планеті, куди не дісталася жодна з опанованих нами мов.

Наприклад, Монголія. Як спілкуватися там?

Є така мова — мова серця. У поєднанні із жестами дає чарівний результат — не порозуміємось, так хоч посміємося! 🙂

А посмішка — то «ключ до всіх брам»! Та будемо відверті: іноді таки варто подорожувати з місцевим провідником, з яким у Вас хоч би одна мова спільна. Особливо, якщо подорожуєте пустелею, горами, віддаленими оазами.

У всіх інших випадках підійде людське доброзичливе спілкування, яке поки що замінює нам поліглотство!

Дяка й низький уклін всім місцевим жителям, які допомагають нам на шляхах, дорогах та манівцях України!

Share on facebook
Share on vk
Share on odnoklassniki
Share on skype
Share on telegram
Share on whatsapp
Подписаться
Уведомить о
guest
0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии