Житомирська дивовиж

Костел Антонія Падуанського у Старій Котельні розправив наші крила
остаточно і ми полетіли над рідним краєм! Платонівський Ерос, як потяг до
Прекрасного, заволодів нами ще у Верхівні, де ми занурилися у історію
кохання Оноре де Бальзака та Еви Ганської.
Прекрасні високохудожні форми стилю Ампір розкрили наші серця і ми
віддалися Красі безумовно.
Свята Клара розбудила нашу уяву і ми помічали ідеальні образи у її храмі
романо-готичного стилю у давньому Халаїмгородку.
Ледве обіймаючи у шістнадцять рук велетенські тополі ми зізнавалися їм у
коханні і аплодували величі їх життя.
Безкрає поле соняхів нагадало нам про сонячних ангелів у кожному з нас.
Біля палацу Терещенків спорудженого у стилі французького ренесансу ми
захоплювалися величчю щедрого і благородного серця його господарів.
А на високій кам’яній горі, над річкою Гуйва, на місці літописного града
Котельнич, нас зустрічала епоха барокко і красень костел.
Він і «добив» остаточно все тлінне в нас і вивільнив крила! 🙂
Ми полетіли!
І понесли на крилах свободи у всесвіт радісну звістку про велич краси нашої
рідної землі.
Краса не залишила нам шансів — ми закохалися в неї.

Share on facebook
Share on vk
Share on odnoklassniki
Share on skype
Share on telegram
Share on whatsapp
Подписаться
Уведомить о
guest
0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии